🎸 Легенди у шести струнах: гітари Jimmy Page, що змінили звук Led Zeppelin

Ім'я Jimmy Page назавжди пов'язане з Gibson Les Paul — це не просто інструмент, а символ цілої епохи рок-музики. Проте за цим культовим образом стоять конкретні гітари, кожна з яких відіграла свою роль у формуванні фірмового звучання Led Zeppelin. У цій статті — повна історія чотирьох легендарних Les Paul, які допомогли переписати історію хард-року.

🔴 “Number One” — головна гітара, що змінила все

На початку 1969 року Jimmy Page придбав свою легендарну Les Paul “Number One” у Joe Walsh. Вже у травні того ж року інструмент використовувався при записі альбому Led Zeppelin II. Ця гітара швидко стала основною, замінивши Telecaster з “драконом”, яким музикант користувався раніше.

Спочатку це була модель Les Paul Standard 1959 року з оздобленням Sunburst — сьогодні одна з найдорожчих і найбажаніших вінтажних гітар у світі. Такі інструменти цінуються не лише через свою рідкість (випущено менше 2000 екземплярів), а й завдяки використанню такими музикантами, як Billy Gibbons, Eric Clapton, Keith Richards та іншими.

Цікаво, що Page заплатив за неї відносно небагато — близько $500 плюс витрати на доставку. Сам Joe Walsh оцінював підсумкову суму приблизно в $1200, що за сучасними мірками перевищує $10,000.

Гітара зазнала низки модифікацій:

• Гриф був сточений і наново покритий лаком майстром Virgil Lay
• Встановлені закриті кілки Grover
• Пізніше доданий push/pull потенціометр для зміни полярності некового звукознімача (модифікація в стилі Peter Green)

Звукознімачі також змінювалися:

• Спочатку — легендарні PAF humbuckers від Seth Lover
• У 1972 році бриджовий датчик замінений на T-Top
• У 90-х встановлений кастомний Seymour Duncan
• Нековий датчик залишався оригінальним до 2000-х, потім замінений на PAF 1960 року
  
  

🔵 “Number Two” — надійний дублер з характером

Друга Les Paul Standard 1959 року стала резервною гітарою для “Number One”. За характеристиками вона була практично ідентичною, включаючи модифікований профіль грифа.

Ця гітара часто використовувалася у строї DADGAD, особливо після виходу альбому Physical Graffiti у 1975 році. У 1980 році інструмент отримав додаткову модифікацію — можливість перемикання звукознімачів у послідовне або паралельне з'єднання.

Досі залишається неясним, яка з гітар — “Number One” чи “Number Two” — першою отримала цю доробку.

🟡 “Number Three” — експериментальний інструмент

“Number Three” починалася як Les Paul Goldtop кінця 1969 року, пізніше перефарбована в червоний колір. На відміну від стандартних моделей того часу, оснащених mini-humbuckers або P-90, ця гітара отримала повнорозмірні хамбакери.

Вважається, що Jimmy Page придбав її у 1970 році після крадіжки його Black Beauty. Ця гітара активно використовувалася на сцені до появи “Number Two”, після чого стала майданчиком для експериментів.

Особливості:

• Корпус типу “pancake” (шарувата конструкція з махагону та клена)
• У 80-х встановлений механізм B-Bender від Gene Parsons

B-Bender дозволяв змінювати висоту ноти (зазвичай струни B), створюючи ефект, схожий на pedal steel guitar. Попри інтерес до технології, Page вважав, що втручання в корпус погіршує звучання інструмента.

Тим не менш, він продовжував використовувати цю гітару навіть у 2007 році на концерті в O2 Arena в Лондоні.

⚫ “Black Beauty” — втрачена і повернута легенда

Ще одна важлива гітара в арсеналі Jimmy Page — Les Paul Custom 1960 року, відома як “Black Beauty”. Він придбав її у 1962 році, будучи всього 18 років.

Ця модель оснащувалася трьома хамбакерами й активно використовувалася в студії та на ранніх етапах Led Zeppelin. Проте в 1970 році гітара була вкрадена в аеропорту Міннеаполіса під час туру.

Через майже 45 років, у 2014 році, інструмент був повернутий власнику і сьогодні знову знаходиться у Page.

⚡ Спадщина, що змінила рок-музику

Ці чотири гітари стали не просто інструментами — вони сформували звучання однієї з найвеличніших рок-груп в історії. Завдяки їм Gibson Les Paul став еталоном для хард-року і натхненням для мільйонів гітаристів по всьому світу.

Історія Jimmy Page та його Les Paul — це не лише про звук, а й про еволюцію музичного мислення, інженерії та стилю.