Ультра-рідкісні Gibson EMS-1235: подвійні грифи, про які забули, а дарма

Багато хто згадує про легендарний подвійний гриф Gibson EDS-1275 — той самий зі «Stairway to Heaven». Але Gibson експериментував із двома грифами ще раніше, і результатом стали незвичайні моделі EMS-1235 — рідкісні, сміливі та подекуди дивні інструменти, кожен зі своєю історією.

⭐ 

• 🎛 EMS-1235 випускалися на початку 60-х невеликими партіями.

• 🎚 У кожної версії були унікальні комбінації грифів та електроніки.

• 🎵 Багато рішень були експериментальними — від Bigsby на октавному грифі до кастомних схем перемикання.

• 🪶 Попри екзотичність, ці інструменти знаходили відгук у музикантів, особливо на кантрі-сцені.

🤍 1961 Gibson EMS-1235 (Polaris White)

Ця версія поєднує звичайний шестиструнний гриф і октавний шестиструнний. Особливість — рідкісне встановлення Bigsby на октавній стороні.

🔍 Конструкція

• 🪵 Порожнистий корпус, верх із резонансної ялини, задня панель — пласка.

• 🎨 Біле оздоблення, тонка целулоїдна окантовка.

• 🎙 Три PAF-пікапи.

🪕 Грифи

• Звичайний гриф: товстий, зручний, класичний махагоні.

• Октавний гриф: маленький, щільна посадка струн, ладові планки в стилі мандоліни.

• Вище 15-го ладу грати можна, але некомфортно через масивний п'ятковий вузол.

🔉 Звук і керування

• Трьохпозиційний перемикач між грифами (окремо або обидва разом).

• На звичайній стороні — майстер-гучність і тон.

• Bigsby потребував встановлення центрального блоку всередині корпусу для жорсткості.

• У зв'язці з підсилювачем типу Dumble звук виходив «бруднуватим» і насиченим гармоніками.
  
  

❤️ 🎸 1966 Gibson EMS-1235: зовсім інший звір

Ця модель помітно відрізняється від білої версії за конструкцією та призначенням.

🪕 Компонування грифів

• Повнорозмірний тенор-гриф (4 струни).

• Восьмиструнна мандоліна — дуже вузький, специфічний гриф.

🎙 Електроніка

• Фул-сайз хамбакери, але без зовнішніх гвинтів та осердь — отвори закриті перламутром.

• Унікальна розкладка перемикачів:

  • Перемикач грифів — у нижній частині корпусу.

  • Перемикач пікапів тенора — біля вирізу корпусу.

🧱 Інше

• Ебенові накладки, блок-інкрустації.

• Золота фурнітура — ефектно поєднується з вишневим оздобленням.

• Вага трохи більше 4 кг — ненабагато важча за білу версію.

• Мости ABR-1 вкорочені до 4 сідл.

• Спеціальне подвійне регулювання мостів запобігає деренчанню при слабкому натягу струн.

🧩 Чому ці інструменти — рідкість?

Багато хто вважає, що таких гітар майже не робили, тому що вони були занадто нішевими. Дехто називає їх «продуктами епохи»: початку 60-х, коли фолк, психоделіка та експериментальний підхід задавали тон.

Є шанс, що ці гітари звучать на забутих студійних стрічках, де ніхто вже не пам'ятає, який саме інструмент було використано.

🌟 Чому вони все ж таки затребувані сьогодні?

• 🎤 У південній кантрі-сцені незвичайний інструмент — величезний плюс.

• 🎭 Артисти люблять виходити на сцену з чимось, чого не бачив ніхто.

• 🤩 Рідкість інструментів породжує особливий інтерес колекціонерів.