Другий подих легенди: як критики «перезібрали» масштабний подвійник Guns N' Roses — Use Your Illusion!

Епічний диск Appetite for Destruction, найімовірніше, найбільше підходить на роль найвеличнішого твору в стилі рок-н-рол з усіх коли-небудь записаних. Я кажу «ймовірно» тільки тому, що насправді ні ви, ні я не чули всі коли-небудь записані рок-альбоми. Цілком можливо, що якийсь пропустили. Але я кажу «ймовірно» не тому, що вважаю, наприклад, White Album більш гідним. Ні, він таким не є. Звісно, The Beatles кращі, ніж GN’R, я ж ще не збожеволів, але ніколи вони не записували нічого однозначно відмінного, як Appetite. І ніхто не записував.

Це безумовна гучна заявка на отримання всіх лайливих і всіх хвалебних кліше, які коли-небудь були вигадані для рок-н-ролу, щось на кшталт «гасіть світло, ми зробили це»; тут є і надзвукова боєголовка (Nagasonic teenage warhead), і кураж, яким буквально просякнуті гітарні партії, зіграні в стилі низькопробного металу, і всі пісні такі круті й такі отруйні, що ними можна заразитися, навіть не дослухавши диск до кінця. Appetite був про втрату невинності – і їхню, і нашу, і він витягнув ціле покоління хлопців з кудлатими шевелюрами в жорсткі реалії життя на вулиці. Він знову зробив рок-н-рол небезпечним. Він створив людей, які зробили його небезпечним для публіки й для самих себе. Щоб стати небезпечним, достатньо було викупатися в його згубному неоновому блиску.

Але повернімося до того, що було. Хлопці з гурту були бідними, голодними й худими, коли створювали альбом, вони жили в якомусь ангарі й харчувалися тими крихтами, які приносили їм численні подружки. До того моменту, як вони уклали контракт на запис його наступника, все було вже не так. Вони були мільйонерами, одурманеними наркотиками, які повністю втратили сюжетну лінію. І тому вони створили величезного звіра у вигляді подвійного альбому, такого громіздкого і складного, що ніхто не міг у ньому розібратися.

Use Your Illusion I & II – це якраз те, що надлишок грошей і слави зробили з гуртом, і він не тільки змусив захитатися наріжний камінь у фундаменті GN’R, він зрадив саму сутність того, що зробило GN’R великими серед перших. Леву немає потреби пояснювати іншим, що він лев. А лев ніколи не зробив би Estranged. Убивча чарівність Appetite у тому, що це була робота проникливих хижаків, які зробили альбом таким досконалим, що ніхто не може до нього дотягнутися й 30 років потому. Хижаків, які здатні на важку роботу і готові до неї, і володіють звіриним чуттям. А Illusion звучить як перенасичена бутафорія.

Але не все втрачено. Десь у глибині пісень в Illusion’s, зроблених на трійку, і тих, від яких очі на лоб лізуть, існує великий рок-н-рольний запис. Розумієте, не сам Appetite такий класний, а звісно, Van Halen II – ось що дійсно класно. Тому, щоб привести альбом до ладу, нам довелося зробити невелику перестановку. І ось – перед вами той Illusion, яким він міг би бути.

Сторона «A»

1. You Could Be Mine

   Це був перший сингл проєкту Illusion, але з якоїсь причини він був похований на другій частині. Це точно найочевидніший наступник Appetite в обох альбомах, і він представляє ідеальне введення в нову високобюджетну космічну еру GN’R. Він такий же одурманюючий і порочний, як і все в першому записі, але тільки він більший, гучніший і брязкає як гігантський робот в літаковому ангарі. Він викликає апетит (кхе-кхе) до руйнування, яке неминуче станеться. Поставте його першим, і ви отримаєте той ще початок вечірки.

2. Dead Horse

   Обидві частини Illusions напхані моментами в стилі «нового вбрання короля» (Emperor’s New Clothes), більшість з них є заслугою W. Axl [Роуза], який відповідно до всіх відомих джерел, діяв так само раціонально, як і Тоні [Монтана] з фільму Обличчя зі шрамом (Scarface) під час сеансів запису. Тому ми з упевненістю відмітаємо всі ці сумнівні моменти. Я ось думаю, невже не знайшлося нікого поблизу, щоб сказати цьому виродку, що «Я копну тебе в твій маленький чортовий зад» – це якраз те, що можна сказати про цю саму чортову маленьку пісеньку? У будь-якому випадку, це була найбільш автентична рок-н-рольна пісня, яку Роуз написав для цих альбомів. Це грандіозна підробка під The Stones у металевій обробці, і вона надає плавну течію всьому диску.

3. Don’t Cry

   Вісімдесяті, звісно, закінчилися, але потужна балада завжди залишається потужною баладою. Розташована насправді як пісня номер 4 в частині 1, вона, по-моєму, має бути піднята до першої для короткого перепочинку перед шумом і гамом, які підуть далі. Це також остання річ, де від цих відморозків ще можна почути щось сентиментальне. Якщо вам ближче November Rain, то ви можете помістити її на сторону «B» або в бонусний мініальбом, або кудись ще. Це вам не запис Queen.

4. Pretty Tied Up

   Інший міцний глем-коктейль, який запхали в кут в частині II, Pretty Tied Up, – фантастично низькопробна річ, що повертає нас у часи зеленої юності гурту. Вона звучить як робота відморозків з нездоровими нахилами, і вона шалено рок-н-рольна. Коли зів'яли 90-ті, подібного роду пісні стали долею скандинавських виконавців, таких як The Hellacopters, для них це в порядку речей, але цей вид наркотику Guns влили в гавкаючих виконавців рок-н-ролу, таких як Queensryche / NIN, і це лайно знайшло продовження в Chinese Democracy. У них самих було багато чогось подібного, я впевнений у цьому.

5. Knockin’ On Heaven’s Door

   Слід визнати, що гурт на цей момент подорослішав і порозумнішав (ну, гаразд, хоча б подорослішав), тому і пісня точно така ж. І мови не може бути про те, щоб версія Appetite лежала в пилу, слухаючи Боба Ділана, ну а тепер? Правда, чому б ні? Вона повна рокових штампів, яких ніколи не було в творіннях Guns раніше. Звучить, як підчищений панк-рок. А ще це класна пісня, незалежно від того, хто її виконує.

6. The Garden

   Чому б не завершити сторону «A» дивовижною мініатюрою? Еліс Купер (Alice Cooper) несподівано виник з нізвідки в цій захопливо маревній оді наркотикам, стриптизеркам, Нью-Йорку та іншим формам божевілля, яка показує, як гурт блукає по території психоделічного металу і ретельно її прочісує. Як і Knockin’, вона свідчить про певну зрілість. І це весела пісенька, навіть якщо в ній розповідається, як це – бути підсадженим на героїн.

Сторона «B»

1. Bad Apples

   Річ, яка відкриває другу сторону, повинна нагадати вам про те, за що ви любите гурт, який слухаєте, і Bad Apples – це квінтесенція GN’R з дзвоном коубелла, її добре слухати ночами, під неї можна танцювати, якщо випити досить багато. І в світі високих звуків, де Illusion – це компактний альбом синглів, ми всі п'яні й танцюємо всю ніч безперервно.

2. Bad Obsession

   Одна з найкращих речей Іззі Страдліна (Izzy Stradlin), це повільно плинне нерівне попурі з сильно зіпсованих творів The Stones у виконанні GN’R.

3. Civil War

   Хоча нам абсолютно не потрібно, щоб ця річ звучала протягом семи з половиною хвилин, такий потужний повільно набираючий обертів бур – дійсно одна з найкращих пісень Guns, навіть якщо це один із способів відродження Heaven’s Door. Але вона також служить нагадуванням про те, що у гурту на думці не тільки наркотики, жінки й величезні гори готівки. Вони ще здатні відчувати хвилювання, впадати в депресію і переживати через ті речі, до яких часто призводять наркотики, жінки та гроші.

4. Right Next Door To Hell

   Додайте темп в Civil War – і ви отримаєте цю пісню. Швидкий і шокуючий трешевий зумер змушує серце битися частіше – це ті Guns, яких нам обіцяли в 87-му.

5. Locomotive

   Підлаштовуючись під 11-й трек, Locomotive – одна з загублених перлин Illusion, пісня настільки пронизлива, що її звучання в будь-який момент може перетворитися в хаос. Ще одне нагадування про те, що їх недарма назвали «Найнебезпечнішим Гуртом У Світі».

6. Coma

   Давайте закінчимо розповідь найнеуявнішим 11-хвилинним нічним кошмаром збожеволілого наркомана, який написав одурманений героїном Слеш (Slash). Тут немає злагодженого хору, і кожен може в будь-який момент померти, навіть ви самі. Ідеальна кінцівка для гурту, що постійно живе на вістрі бритви.
   
    

   
   Дата офіційного релізу: 17 вересня 1991 року
   Виконавець: Guns N’ Roses
   Релізи: Use Your Illusion I і Use Your Illusion II (подвійний альбом)
   Загальна кількість треків: 30 композицій
   Загальна тривалість: Близько 2,5 годин (Частина I — 75:56, Частина II — 75:52)
   Найвищі досягнення в чартах: Одночасне дебютне зайняття 1-го і 2-го місць в американському Billboard 200

7. Всередині студії, де записувалися Guns N' Roses, "Use Your Illusion"