🎶 Історії Джо Перрі — це не просто спогади. Це жива історія рок-музики

🎸 «Нас поставили в один вечір з Humble Pie та Johnny Winter»:

Джо Перрі — про нову музику, Yungblud та легендарних гітаристів, які сформували рок

Джо Перрі об'єднався з Yungblud для запису нового EP One More Time, і ця співпраця стала приводом згадати неймовірні історії, зустрічі та уроки, отримані від таких ікон, як Джефф Бек, Джиммі Пейдж, Слеш та інші титани рок-гітари.

Гітарист Aerosmith щойно представив EP One More Time, записаний разом з давнім соратником Стівеном Тайлером і новим другом Yungblud. Але навіть при щільному графіку — гастролі з Joe Perry Project, виступи на VMAs, участь у церемонії Rock and Roll Hall of Fame з Bad Company — Перрі не думає збавляти оберти.

У свої 75 років він як і раніше дивиться вперед. Так, він припускає паузу до кінця 2025 року, але його погляд вже спрямований у 2026-й. Майбутнє Aerosmith залишається невизначеним — ходять чутки про прощальний концерт і навіть документальний фільм. Перрі не відмахується від цих розмов, але зараз вся його увага прикута до One More Time.

Крім цього, він знайшов час для відвертої розмови з Guitar Player, де поділився історіями дружби та творчих перетинів з Елісом Купером, Джонні Вінтером, Джиммі Пейджем, Джеффом Беком та Слешем.

Alice Cooper

Перше знайомство Джо з Елісом Купером відбулося під час роботи над фільмом Sgt. Pepper, де Aerosmith записали культову версію Come Together. Купер виконував роль Отця Сонця, і вже тоді між музикантами виникла взаємна повага.

Пізніше, на початку 80-х, Перрі опинився тимчасово поза Aerosmith, і його менеджер запропонував спробувати написати матеріал для наступного альбому Купера. Це стало початком справжньої дружби. Роки потому Джо взяв участь у записі першого альбому Hollywood Vampires, ставши частиною ядра проекту.

Перрі згадує, що сценічний образ Купера — містичний і провокаційний — відкрив шлях цілому поколінню артистів, перетворивши рок-концерт на справжнє театральне дійство. Але у Vampires Еліс постав іншим — живим, щирим рок-співаком без масок.

Робота з Купером, за словами Перрі, проходила легко і без тиску. Його его завжди «в кишені», а пріоритет — музика і команда. Серед усіх вокалістів, з ким довелося працювати Джо, Еліс — один з найбільш веселих і приємних партнерів.

Johnny Winter

Джо Перрі вперше побачив Джонні Вінтера на сцені разом з Ріком Деррінгером. Концерт у бостонському клубі Tea Party став одкровенням — Вінтер буквально розривав зал, більшу частину вечора граючи слайдом.

Хоча їхні шляхи довго не перетиналися, доля все ж звела їх у Лос-Анджелесі. Вінтер пам'ятав, як Aerosmith отримали перший великий концерт — їх поставили в один вечір з Humble Pie, Едгаром Вінтером і самим Джонні. Це був його перший виступ після реабілітації, і ефект був приголомшливим.

За словами Перрі, Джонні виявився напрочуд відкритою і доброю людиною. Можливість потиснути руку кумиру, яким захоплювався десятиліттями, стала для нього по-справжньому особливим моментом.

Jimmy Page

Вплив Джиммі Пейджа на Перрі неможливо переоцінити. Він був новатором не тільки як гітарист, але й як продюсер і композитор. У 60-х Пейдж вважався одним з найбільш затребуваних сесійних музикантів, і саме студійна робота сформувала його унікальне мислення.

Перрі вважає, що Пейджу недодають визнання як продюсеру. Його вміння керувати студійним процесом, використовувати інструменти та формувати звучання виходило далеко за рамки «гітарного героя».

Використання блюзової форми, експерименти зі світовою музикою з Марокко та Індії — все це стало частиною ДНК Led Zeppelin. Для Джо дружба з Пейджем стала підтвердженням: навіть легенди залишаються звичайними людьми, коли відкладають гітари.

Jeff Beck

Говорячи про тремоло-важіль, Перрі визнає: Джімі Хендрікс був першопрохідцем, але Джефф Бек пішов далі. З тонкими струнами і тонким налаштуванням важеля Бек видобував звуки, яких світ раніше не чув.

Якщо Хендрікс використовував важіль як ефект, то Бек зробив його повноцінним музичним інструментом. Його відчуття мелодії та динаміки дозволило створювати неймовірно красиву музику, особливо коли він грав на Stratocaster.

Переломним моментом стало те, як Бек відійшов від Les Paul і повністю розкрив свій голос через тремоло. В останні десятиліття він створював на гітарі щось зовсім нове.

Перрі зізнається: всупереч приказці «не зустрічай своїх героїв», йому пощастило. Бек виявився тією людиною, якій можна було б довірити ключі від дому — спокійним, дотепним і по-справжньому теплим.

Slash

Слеш — ще один музикант, до якого у Перрі безмежна повага. Почувши Appetite for Destruction, Джо одразу зрозумів: це особливий альбом. Guns N’ Roses пройшли шлях від клубів до арен, виступаючи на розігріві в Aerosmith.

Перрі спостерігав, як гурт вчився знаходити своє місце, поєднуючи чистий рок-н-рол з потужною подачею. Слеш та Ексл Роуз часто заходили в гримерку Aerosmith, задавали питання, вчилися і вбирали досвід.

Для Джо Слеш — приклад музиканта, який ніколи не «відпрацьовує номер». Його гра завжди чесна, жива і наповнена пристрастю. В індустрії, де талант не завжди гарантує успіх, Слеш зумів пройти шлях до кінця і залишитися вірним собі.

🎶 Історії Джо Перрі — це не просто спогади. Це жива історія рок-музики, розказана людиною, чиї руки тримали Gibson, Fender, на найбільших сценах світу. Саме такі історії надихають брати гітару в руки — і продовжувати грати.