Таємний геній PRS: як гітарист без зіркового статусу створив культовий інструмент

Що робить іменну гітару успішною? Не лише ім'я на голові грифа, а й те, що саме цей музикант чекає від інструмента, і те, як його вподобання знаходять відгук у гітарному співтоваристві в цілому. Можна помістити на голову грифа ім'я світової зірки, замінити стокові звукознімачі на іменні та зробити кастомну обробку — і справа готова. Ось вам і ринковий підписний інструмент, що володіє тим самим ореолом популярності, який, як ми нещодавно з'ясували, допомагає гітарам утримувати свою вартість на вторинному ринку.

Але одна з найуспішніших іменних моделей усіх часів — і один з найпопулярніших інструментів від Пола Ріда Сміта — створювалася не для глобальної суперзірки. Вона призначалася для техаського віртуоза Девіда Гріссома (David Grissom), «гітариста для гітаристів», сольного виконавця, сесійного майстра, який грав з Джоном Мелленкемпом (John Mellencamp), і на додачу колишнього колумніста журналу Guitar World.

Його гітара PRS DGT по праву вважається однією з найвеличніших електрогітар сучасної епохи, міцно закріпившись як в американській лінійці Core, так і в індонезійській лінійці SE компанії з Меріленда. Інструмент з'явився на світ завдяки давній дружбі Гріссома та Сміта. У недавньому інтерв'ю журналу Guitarist Гріссом та Сміт згадали, як еволюціонувала модель DGT.

«Девід хотів гітару McCarty з тремоло, він хотів, щоб усе було ідеально», — згадує Сміт. Специфікації Гріссома втілилися в прототипах, які музикант щоночі ретельно тестував у бойових умовах. Модель DGT «народилася з тисяч концертів і сотень сесій». Участь Гріссома була настільки глибокою, що в PRS навіть почали змінювати технологію вощення звукознімачів. Гріссом переживав, що десятихвилинне перебування у воску вбиває якусь важливу складову їхнього тону.

Але інтерв'ю розкриває і більш глибокі деталі: Гріссом міг отримати іменну гітару PRS набагато раніше. Смит залучив його до роботи, коли тестував специфікації для інструмента, який згодом стане моделлю McCarty — гітарою, названою Смітом на честь колишнього президента Gibson і видатного дизайнера гітар Теда Маккарті (Ted McCarty), що курував створення золотого фонду бренду.

Гріссом був довіреним тест-пілотом і головним експертом PRS, а його ідеї призвели до цілої низки змін у конструкції, включаючи більш потовщений корпус із махагоні та дизайн звукознімачів. Однак тоді він скромно відмовився від того, щоб його ім'я красувалося на гітарі.

«Я тоді чітко розумів, що мене ніхто не знає, і я не хочу свого імені на гітарі», — каже Гріссом. «Багато ідей, які я намагався перенести в PRS, насправді були ідеями, які Тед Маккарті заклав ще в Gibson, і я вважав це надзвичайно доречним. Ми роками обмінювалися ідеями і постійно вигадували щось нове».

Але в руках Гріссома модель PRS McCarty повинна була змінитися. Він хотів інструмент, спроектований точно під його манеру гри, і Сміт пообіцяв його створити. Коли ми говоримо про успіх підписної моделі, саме тут вирішується все — у деталях, у фізичній географії інструмента. Модель DGT переросла рамки простого апгрейда McCarty наступного покоління: кожна дрібниця була ретельно продумана, від звукознімачів у пошуках «солодкої точки» балансу тепла і чистоти до фасок на ладах.

«Ми змінили компонування елементів керування, щоб регулятор гучності бриджевого звукознімача знаходився ближче до мого мізинця, оскільки я постійно з ним працюю», — розповідає Гріссом. «Ми досить довго, протягом кількох років, працювали над профілем грифа, перебравши чимало прототипів».

Повне інтерв'ю з Девідом Гріссомом та Полом Рідом Смітом можна прочитати у свіжому номері журналу Guitarist, який вже доступний для замовлення безпосередньо у видавця — оформіть підписку і зекономте купу грошей… Що точно знадобиться, якщо ви плануєте придбати PRS DGT.