«Заккі, дякую тобі за все»: історія унікальної дружби Zakk Wylde та Оззі Осборна

В історії року було чимало великих гітаристів, що грали поруч із харизматичними фронтменами, але зв’язок між Zakk Wylde та Оззі Осборном виходить далеко за рамки звичайної співпраці. Так, в Оззі завжди були легендарні гітаристи — Тоні Айоммі, Ренді Роудс, Джейк І. Лі, Бред Гілліс, Гас Джі, — але саме Wylde став частиною сім’ї.

Вперше увійшовши у світ Оззі в 1987 році, Zakk Wylde майже одразу довів: це не просто робота. «Це було набагато глибше, ніж гра в гурті», — згадує він.

Саме його гітара багато в чому сформувала звучання альбомів No Rest for the Wicked, No More Tears та Ozzmosis. Wylde ніколи не приховував, що його музичний фундамент — Black Sabbath. «Лорд Айоммі завжди в моєму ДНК», — каже він.

Вирісши в Нью-Джерсі, Wylde, як і багато музикантів його покоління, був натхненний епохою Оззі з Ренді Роудсом та Джейком І. Лі. Коли Лі залишив гурт, Wylde посів одне з найбажаніших місць у світі року.

«Оззі був неймовірною людиною», — каже він. — «У мене був батько, ветеран Другої світової, і був Оз — ніби старший брат. Різниця у віці була великою, але він завжди був поруч, коли потрібна порада».

Їхні стосунки виходили за межі сцени. «Так, ми веселилися, випивали, але коли йшлося про життя — він був тим, до кого можна було звернутися».

Музично все відбувалося легко та природно. «Якщо музика перетворюється на розрахунки — нічого не вийде. З Оззі все йшло інстинктивно».

Протягом 90-х і початку 2000-х Wylde то йшов, то повертався, остаточно приєднавшись до Оззі в 2017 році для туру No More Tours II. Він був поруч і на церемонії включення Оззі до Зали слави рок-н-ролу в 2024 році, і на фінальному концерті 5 липня 2025 року в Бірмінгемі.

«Це було як зазвичай, — каже Wylde, — головне було переконатися, що з Оззі все гаразд». Саме тоді він бачив його востаннє на сцені.

За лаштунками Wylde свідомо дав Оззі простір. «Я просто вдячний. Все інше було б егоїзмом».

Концерт став грандіозною благодійною подією. «Він допоміг людям, а не заробляв гроші. Яке життя. Яка людина».

Їхній зв’язок був сімейним у всіх сенсах. Оззі став хрещеним батьком старшого сина Wylde. «Якби Шерон зателефонувала і попросила доглянути за будинком — я б зробив це без питань».

Їхня дружба виникла миттєво. «Леви тягнуться до левів», — посміхається Wylde. — «Оззі був простим, теплим і справжнім».

Він часто ділився життєвими уроками — іноді досить своєрідно. «Міг тицьнути пальцем і сказати: “Життя складне!”. А потім відправити мене робити бутерброд».

На запитання, чому Оззі обрав саме його після таких легенд, Wylde жартує: «Через мої бутерброди з шинкою!». Але потім додає: головне — хімія та легкість.

Робота над No Rest for the Wicked була живою та сирою. Їхньою першою спільною піснею стала Miracle Man. «Все, що Оззі співав першим — найчастіше і залишалося».

No More Tears багато фанатів ставлять в один ряд із ранніми шедеврами. Wylde вважає це природним розвитком. «Не можна одразу підняти 500 кг — ти йдеш до цього крок за кроком».

У його грі з’явилися кантрі- та південні відтінки, особливо помітні в I Don’t Want to Change the World та Mama, I’m Coming Home.

Навіть коли вони не працювали разом, зв’язок не переривався. «Оззі казав: “Закк вилетів із гнізда”. І він мав рацію».

Останній концерт назавжди залишився в пам’яті Wylde. «Це був хаос. Найважливіше шоу — і все відбувалося на льоту».

Останнє повідомлення від Оззі звучало просто та щиро:
«Заккі, вибач, там був повний хаос. Я тебе не бачив. Дякую тобі за все».

«Ми просто сказали один одному: “Я люблю тебе, брате”», — каже Wylde. — «І все».

Розмірковуючи про життя без Оззі, Zakk Wylde впевнений: «Музика дала мені зміст. Оззі дав мені напрямок. Це залишиться зі мною назавжди».