Як звучали легенди: студійні хитрощі продюсера PANTERA

Легендарний звукорежисер і продюсер Террі Дейт, який працював над культовими платівками гурту PANTERA, одного разу поділився дивовижним закулісним спогадом про роботу в студії:

«Ми повністю записували всі ритм-гітари, ретельно пакували й прибирали все студійне обладнання, а ближче до самого фіналу роботи над альбомом Даймбєг Даррелл зазвичай підходив і казав: “Слухай, у мене тут в голові народилася ще одна класна партія, я хочу терміново додати її в пару треків”.

Тоді ми швиденько ставили один єдиний гітарний кабінет, я вішав на нього стандартний мікрофон Shure SM57 — адже передбачалося, що це всього лише невелика фонова добавка, яку потрібно накидати нашвидкуруч. Але варто було нам послухати підсумковий трек, як з'ясовувалося: цей дубль звучить потужніше, щільніше і крутіше, ніж основні ритм-гітари, на запис яких ми вбили стільки днів, витончено розставляючи цілий парк мікрофонів найекзотичнішими методами.

Саме тоді до мене дійшло головне: у випадку з Даймбєгом не потрібно городити ніяких складних і громіздких схем. Досить просто направити на нього мікрофон. Чим простіший сетап, тим чистіший, масивніший і крутіший результат».

Але на цьому студійні хитрощі не закінчувалися. Террі Дейт підгледів ще один геніальний мікроприйом у іншого культового колективу — Metal Church:

«Перед тим як ступити за поріг студії, хлопці з Metal Church діставали свої медіатори і починали люто терти їх пласку сторону прямо об асфальт. Робилося це для того, щоб зробити поверхню шершавою, а краї — неймовірно гострими, практично як лезо хокейного ковзана. Стружеш центр — і кромка відразу набуває агресивної гостроти. За рахунок цього під час потужного удару по струнах народжувалася абсолютно дика, прорізаюча мікс атака.

Пізніше цей трюк я з успіхом застосовував і в роботі з Даймбєгом Дарреллом. Ми брали звичайне лезо і вручну доробляли пласку грань медіатора, домагаючись фірмового дзвінкого клацання і максимальної виразності кожної ноти при звуковидобуванні».