«Бас, що пережив епоху: як один Fender Jazz Bass пройшов через Вудсток, руки Хендрікса і три альбоми UFO»

Історія Лео Лайонса — це не просто шлях талановитого бас-гітариста гурту Ten Years After, а й доля одного унікального інструмента, який став свідком цілої музичної епохи.

Перші кроки та несподіваний обмін

Музика увійшла в життя Лео рано. Його перший гурт відчайдушно потребував басиста, і він, не роздумуючи, продав свій велосипед і гітару, щоб купити перший бас — Höfner. Пізніше доля привела його до Fender Precision 1960 року, з яким він вперше поїхав грати до Німеччини у знаменитий Star-Club.

Але переломний момент стався у 1962 році. На одному з концертів він помітив у музиканта з гурту розігріву Jazz Bass — інструмент з вузьким грифом та хромованими деталями, про який він мріяв. Вони розговорилися і в результаті обмінялися інструментами — доплативши лише £15.

Тільки пізніше стало ясно, наскільки доленосним був цей обмін: другим музикантом виявився Іен Хантер, майбутній засновник Mott the Hoople.

Інструмент, який працював без зупинки

Отримавши Jazz Bass практично новим, Лео грав на ньому десятиліттями. Лакове покриття було ретельно витерте його руками, а на корпусі з'явилися глибокі відмітки від концертної роботи — про такий «знос» мріяв би будь-який майстер кастом-шопу.

Цей бас звучав:

• на всіх альбомах Ten Years After,
• на сцені Вудстока,
• в студії разом з UFO,
• в руках самого Джімі Хендрікса.
  
  

Хендрікс, клуби та історія зсередини

Наприкінці 60-х музиканти часто перетиналися в одних клубах і фестивалях. Одного разу Лео зустрів Джімі Хендрікса і Чеса Чендлера в пабі. Йому навіть запропонували грати в гурті Хендрікса — зарплата була пристойною для тих часів — але Лайонс відмовився через вірність Ten Years After.

Пізніше Хендрікс кілька разів грав на легендарному Jazz Bass — у Лондоні та Нью-Йорку.

Вудсток: ніхто не очікував масштабу

Лайонс згадує, що Вудсток спочатку здавався звичайним фестивалем. Лише прилетівши на майданчик на вертольоті, музиканти побачили гігантське море людей. Після виходу фільму все змінилося: Ten Years After почали грати стадіонні концерти на 50 тисяч людей.

Саме Jazz Bass Лео став частиною цього культурного вибуху.

Студії, продюсування та UFO

До середини 70-х Лайонс зайнявся продюсуванням і керував Wessex Studios. Його Jazz Bass став улюбленим інструментом багатьох музикантів. Наприклад, Піт Вей з UFO постійно обирав саме його замість свого Gibson Thunderbird.

Рідкісні знахідки та повернення до витоків

Попри вірність Jazz Bass, Лео за життя зібрав близько 26 інструментів — включаючи найрідкісніший Precision 1955 року, куплений разом з Біллі Гіббонсом у техаському ломбарді.

Пізніше британський Bass Centre створив для нього офіційну копію — «Woodstock Bass» — яку він тепер використовує на гастролях, щоб оригінал не ризикував.

Інструмент як частина історії

Зараз Лео 81 рік. Він зізнається: Jazz Bass став настільки цінним, що боїться залишити його дітям без розуміння, що з ним робити.

«Цей бас — жива історія», — каже він. «Він пройшов зі мною все. Але, можливо, настав час передати його тому, хто зможе зберегти його майбутнє».