«Гітари, біль і переродження: Стівен Дейл Петіт, Ерік Клептон і створення альбому, який змінив усе»

Коли музика стає порятунком: історія Стівена Дейла Петіта, нового альбому Be The Love і соло від самого Еріка Клептона

Для Стівена Дейла Петіта його новий альбом Be The Love став справжнім емоційним вибухом. Блюзовий гітарист родом із США, який давно влаштувався у Великій Британії, згадує, як ця платівка стала найбільш особистим і важливим проєктом його життя.

Петіта колись називали «блюзовим хуліганом», і з моменту дебюту Guitararama у 2008 році він дійсно сколихнув традиційний блюз. Але цього разу ситуація інша: Be The Love створювався на фоні важких переживань — розставання та боротьби з серйозною хворобою.

У 2022 році музикант дізнався про діагноз — рак. Це сталося буквально через кілька місяців після початку роботи над альбомом. Спочатку Петіт навіть сумнівався, чи зможе він завершити платівку. «Музика стала єдиним, що тримало мене на плаву», — згадує він. Він перестав думати про чиїсь очікування і вирішив: альбом має бути чесним і максимально щирим.

Про пісні та почуття

Композиції на Be The Love присвячені не хворобі — вони народилися з болю розставання. Стосунки закінчилися важко, тим паче що його партнерка була ще й учасницею його гурту. Пісня Cherish A Ghost з'явилася буквально зі свіжої рани — Петіт каже, що грав і плакав одночасно.

Кожна композиція відображає нову емоцію.
A Better Man — спроба знайти себе після розриву.
А Sky Scraper — символ нового початку, єдиний трек, присвячений іншій людині.

Про гітару, як про спосіб говорити

Сьогодні для Петіта головне — сила емоцій у грі. Не швидкість, не техніка, а здатність змусити слухача відчути. Він каже, що можна надихати не лише смутком, а й драйвом, радістю та напруженням.

Інструменти, використані на альбомі

Головний підсилювач — його улюблений Marshall JTM45 1965 року, який він називає «самостійним музичним інструментом». Він уникає цифрових технологій і віддає перевагу повністю аналоговому, «ручному» звуку.

З гітар на записі звучать:

• червоний Gibson ES-355 (основна),

• перевидання 70-х у стилі BB King,

• Firebird 2008 року,

• L-4 CES для базових треків,

• тризвукознімальний Firebird Non-Reverse 2012 з педаллю Zvex Woolly Mammoth,

• ефекти Small Clone, Mojo Vibe і Klon.

Для підсилення використовувалися Lazy J 20 і J 10.

Чому Firebird — його знак

За словами Петіта, Firebird ідеально підходить під його статуру і відчувається наче невагомою. Крім того, він закохався в її образ ще в юності, коли бачив, як на таких гітарах грали Клептон і Джонні Вінтер.

Впливи та натхнення

Петіт часто повертається до звучання 60-х — яскравого, хльосткого, експериментального. Він згадує, як неймовірно звучали хіти Beatles, Yardbirds, Cream. Іноді він пропонує музикантам уявити, що культових рифів ще не існує — це допомагає мислити вільніше.

Про запис найбільш амбітних треків

Композиції Sky Scraper і Low And Tight створювалися як «живі» аранжування — без записів і схем. Басист Джим Мортімор і барабанщик Сем Волкер грають разом з юності, і їхнє почуття взаєморозуміння вносить магію в музику. Петіт порівнює це з тим, як діти малюють пальцями — чиста щира творчість.

До роботи також приєдналися видатні музиканти та техніки:
— співпродюсер Венс Павелл,
— мультиінструменталістка і аранжувальниця Шарлотт Глассон.

Світлі моменти та гості альбому

Diamond — єдина оптимістична пісня. Вона присвячена приємним спогадам і зіграна, зокрема, на вінтажному J-200 Боца Бурера. На початку треку звучить басове дідлі-бо — струна на дошці, зіграна важким слайдом.

Серед гостей:
— легендарний Альберт Лі, який прикрасив пісню How Much Love?,
— і, звісно, Ерік Клептон, який виконав соло у A Better Man.

Про момент з Клептоном

Клептон записував соло стоячи всього за два фути від Петіта. Коли він закінчив, той ледь не розплакався. Клептон залишив у студії кілька своїх інструментів — зокрема приголомшливу 60-ту ES-335, і дозволив Петіту грати на них вночі. «Якщо це не справжня любов гітаристів, то що тоді?» — сміється Стівен.

Хоча Петіт іноді думав, що міг би грати в гурті Клептона, він визнає: він ніколи не прагнув бути «найм-гітаристом», та й Еріку потрібна людина без прагнення до самомилування на сцені.

Хвороба і майбутнє

Попри важкий стан, проблеми зі слухом і наслідки хіміотерапії, Стівен залишається рішучим. Він хоче грати ці пісні на сцені і сподівається, що у нього ще буде така можливість.