Саймон Ніл з Biffy Clyro — про те, як однією нотою змусити землю здригнутися!

«Мені навіть дивитися на неї страшно — вона коштує як машина». Саймон Ніл з Biffy Clyro — про те, як однією нотою змусити землю здригнутися і чому він обожнює  «Greeny» Кірка Геммета, залишаючись вірним страту.

Своїм десятим альбомом Futique шотландське тріо Biffy Clyro нагадує, чому за останні десятиліття вони перетворилися на один із найзначущіших і найсміливіших рок-гуртів сучасності. За тридцять років існування колектив вибудував впізнаване звучання — одночасно масштабне та емоційне, а їхній фронтмен Саймон Ніл став майстром балансу між люттю рифів і тендітною мелодійністю.

Попри те, що Ніл давно асоціюється зі стратокастерами, він не боїться експериментувати — і на новому альбомі діапазон його гітарних барв розширився сильніше, ніж будь-коли. Вперше працюючи з продюсером Джонатаном Гілмором, музикант дозволив собі відійти від традиційного формату «гітара–бас–ударні» і наситив пісні додатковими шарами та оркестровками.

🎸 «Страт — це моя основа. З нього починається все»

На питання, чому він десятиліттями залишається вірним саме стратокастеру, Ніл відповідає:

«Страт — це все для мене. Моя улюблена модель — Michael Landau Signature. Я випадково натрапив на неї близько десяти років тому, і вона буквально заговорила зі мною. Тепер у мене їх дві — одна з них майже завжди записує партії в студії».

Але при всій любові до Fender, Саймон не обмежує себе.

Він використовував моделі від невеликого британського бренду Fairlane Guitars, пробував інструменти Novo, а для частини Futique грав… на маленькому Fender Champ із вбудованим динаміком.

«Звучить тихо, але через мікрофон — просто вогонь: теплий, шорсткий тон, що ідеально лягає в мікс».

🏆 Рідкісні інструменти: від SG 63-го року до легендарного Greeny

Хоча Ніл не колекціонер рівня Слеша або Бонамасси, кілька унікальних інструментів у нього все ж таки є.

Ніл:

- «Нещодавно я все-таки зробив собі розкішний подарунок — взяв у Нешвіллі один із кастомних Gibson ’59 Les Paul ‘Greeny’ Кірка Геммета. Дуже довго вагався — ціна величезна».

Попри те, що Саймон вважає себе стовідсотковим «страто-людиною», він визнає: зв'язок із Greeny з'явився миттєво.

«Я великий шанувальник Metallica. І я бачив, як Кірк грає на Greeny багато років. У Les Paul свій характер, і в студії він незамінний. Але коли одягаю LP, почуваюся ніби в чужому одязі».

В його арсеналі також:

• Les Paul 1977 року,
• Fender Jaguar,
• Gretsch White Falcon,
• легендарне SG 1963 року, куплене в Norm’s Rare Guitars.

SG він називає «справжнім витвором мистецтва», але зізнається, що на концертах інструмент погано тримає стрій.

💿 Чи використовували Greeny на новому альбомі?

- Так. «Вона звучить на A Thousand And One, It’s Chemical! і Woe Is Me, Wow Is You. Чесно кажучи, я побоююся навіть брати її в руки — коштує занадто дорого. Але цей середній “розфазований” режим звучить дивовижно — навіть трохи по-стратівськи».

⚙️ Апаратура: Twin Reverb, JCM800 і море шарів

На Futique основою стали:

• Fender Twin Reverb,
• Marshall JCM800,
• старенький Sears — дешевий, але неймовірно характерний,
• обладнання від Audio Kitchen (Little Chopper, Big Trees).

Цього разу гурт активно використовував DI-запис, а потім накладав ефекти на студійному етапі — нетиповий прийом для Biffy Clyro.

«Раніше я боявся записувати DI, але виявилося, це дає цікавий результат. У підсумку ми зробили альбом сучасним, багатошаровим».

⚡ «Іноді, додаючи нові партії, пісня починає стискатися»

Ніл визнає: іноді через кількість гітарних шарів трек починає звучати… менше.

«Я завжди прагну зробити звук величезним, але Джонатан тримав нас у балансі, щоб ми не перевантажили композиції».

Попри експерименти, гурт, як і раніше, переконується в якості пісні по-старому:
якщо вона працює у форматі «одна гітара + один підсилювач», значить усе гаразд.

🔊 «Дві ноти — і земля здригається». Про силу DADGAD

Один із найяскравіших синглів — A Little Love — побудований на ефектних відкритих акордах.

«Я перейшов із мінорного ладу в мажор — і зрозумів, що пісня готова. DADGAD — один із моїх улюблених строїв: можна одним пальцем створювати глибокі, повітряні акорди, від яких вібрує все навколо».

🧪 Своя педальна творчість

У 2020 році Ніл і технік Річард Пратт випустили власний педал-буст/фаз Booooom Blast.

«Ми робимо їх невеликими партіями, вручну. Я хочу, щоб це залишалося чимось камерним, зробленим “у сараї”, а не на конвеєрі».

🤘 Про перевантаження, стиль і магію гітари

Ніл згадує, як навіть Ерік Клептон і Девід Гілмор використовували педаль BOSS HM-2, що нині асоціюється з екстремальним металом.

«Це дивовижно. Ти розумієш, що обладнання — лише інструмент. Усе вирішують руки та вираження».

Іноді, за словами гітариста, він навмисно йде у стан «новачка», щоб не втратити творче відчуття.

🔥 «Я боявся гітари цілий рік»

Після двох альбомів, випущених під час пандемії, Ніл відчув емоційне вигорання.

«Гітара стала моїм єдиним співрозмовником у той період. Потім я не міг на неї дивитися. Пішов в Empire State Bastard, щоб випустити пару. А потім повернувся і знову відчув радість гри».

🎼 Головне для нього — писати музику

Хоча музикант прагне зростати технічно, розвиток гітарних навичок майже завжди приводить його… до написання нових пісень.

🌟 Головні герої для Саймона — від Джанго до Айоммі

Серед надихаючих гітаристів він виділяє:

• Джанго Рейнхардта,
• Тоні Айоммі,
• і багатьох фолк- і блюз-гітаристів, у яких він вчився прийомів пальцевої гри.

«Обидва — люди, які перетворили обмеження на силу і створили цілі жанри».

Biffy Clyro - Live at TRNSMT, Глазго, Шотландія 2025