Стів Вай розкриває найскладніший гітарний виклик у своїй кар'єрі — і це не Van Halen

Легендарний гітарист Стів Вай зізнався, що за свою кар'єру стикався з багатьма непростими завданнями, але одне з них виявилося по-справжньому винятковим — настільки, що перевершило навіть роботу з матеріалом Eddie Van Halen і Robert Fripp.

Музикант не раз опинявся в ситуаціях, що вимагали максимальної майстерності: від виконання партій Van Halen разом з David Lee Roth до відтворення прогресивної магії Robert Fripp у проекті Beat. Однак, за словами Вая, найскладнішим випробуванням став час, коли він приєднався до Whitesnake.

Як відомо, David Lee Roth особисто вибрав колишнього гітариста Frank Zappa — Стіва Вая — для свого сольного проекту, вважаючи, що той здатний перевершити самого Eddie Van Halen. У більш пізні роки Вай також зіткнувся з технічними та фізичними труднощами, виконуючи партії в стилі Fripp.

І хоча він успішно впорався з цими завданнями, саме спроба повторити звучання John Sykes стала для нього найскладнішою.

«Я зрозумів, що відтворити його звук виявилося складніше, ніж чийсь ще», — розповів Вай у розмові з Eddie Trunk.
«Коли він записував альбоми Whitesnake, все зійшлося ідеально. Він видав максимум — і в написанні партій, і в їх побудові, і, звісно, у звучанні».

John Sykes, також відомий за роботою з Thin Lizzy (альбом Thunder and Lightning), пішов з життя в минулому році. Він брав участь у створенні двох релізів Whitesnake — Slide It In (1984) та однойменного альбому 1987 року. Пізніше, в 1989-му, його місце зайняв Вай, коли гурт записував Slip of the Tongue. І, як визнає сам гітарист, замінити Сайкса було вкрай непросто.

«Його звук був неймовірно щільним», — згадує Вай.
«Я намагався зрозуміти, як працює його гармонайзер, як створюється це розширене звучання. При цьому не було відчуття, що там використовується багатошарове накладання. Але звук займав величезний простір — усе звучало ідеально».

У процесі експериментів Вай дійшов висновку, що нова версія Whitesnake повинна звучати інакше. Замість точного копіювання стилю Сайкса він обрав більш творчий підхід.

«Коли ми грали його класичні пісні наживо, я використовував пресети, які робили звук ширшим», — пояснює він.
«Але потрібно віддати йому належне — те, що він зробив на тому альбомі, просто видатне. Його звук, подача, вібрато, вибір нот і самі композиції — все було на найвищому рівні».

John Sykes, відомий не тільки своїм стилем, а й легендарним вчинком — він одного разу кинувся в палаючу машину, щоб врятувати свою гітару Gibson Les Paul 1976 року — залишається одним з найбільш недооцінених гітаристів в історії року. Після його смерті багато музикантів, включаючи учасників Guns N’ Roses, віддали йому шану. Серед прихильників його таланту був і Стів Вай.

До слова, гітарист Doug Aldrich нещодавно розповів, яка саме гітара найкраще допомагає відтворити фірмовий звук Сайкса — вже в період його роботи з Whitesnake у 2000-х.